Багато власників кафе, ресторанів чи харчових виробництв дізнаються про жировловлювачі тоді, коли проблема вже виникла — засмічена каналізація, претензії від водоканалу чи серйозна аварія на трубопроводі. А тим часом цей пристрій є обов’язковою умовою для підключення будь-якого харчового об’єкта до міської каналізаційної системи, і подбати про нього варто ще до відкриття закладу.
Асортимент такого обладнання можна переглянути на polimer-komplekt.ua — там представлені різні моделі під конкретні параметри навантаження і особливості кухні.
Що відбувається з жирами у каналізаційній системі
Жири і олії, що потрапляють у стічні води кухні, поводяться передбачувано і руйнівно. У гарячому стані вони рухаються разом з водою, але при охолодженні осідають на стінках труб і поступово затвердівають, звужуючи просвіт трубопроводу — причому не лише у внутрішній системі закладу, а й у міських колекторах.
Окрім механічного засмічення, жирові відкладення створюють сприятливе середовище для анаеробних бактерій, які виробляють сірководень та інші агресивні гази — це прискорює корозію металевих труб і створює неприємний запах у приміщеннях кухні.
Принцип роботи жировловлювача
Пристрій використовує простий фізичний принцип різниці густини — жири і олії легші за воду, тому спливають на поверхню. Стічна вода з кухні потрапляє в камеру пристрою, де швидкість потоку різко знижується, даючи час жировим фракціям спливти і накопичитися у верхньому шарі, тоді як очищена вода відводиться через вихідний патрубок нижче рівня жиру.
| Тип | Продуктивність | Де застосовується |
|---|---|---|
| Підземний (вуличний) | Від 2 до 20+ л/с | Ресторани, їдальні, великі харчові виробництва |
| Надземний (внутрішній) | Від 0,5 до 4 л/с | Невеликі кафе, кав’ярні, точки з кулінарією |
Як правильно розрахувати продуктивність
Вибір жировловлювача за продуктивністю — ключовий технічний момент. Занизький пристрій просто не впорається з реальним потоком, і жири почнуть проникати у каналізацію попри наявність обладнання, а завищений займатиме зайве місце без практичної необхідності.
- Враховується кількість і тип обладнання, що підключається — мийки, посудомийні машини, котлоагрегати, сковорідки
- Підсумовується максимальна витрата стічних вод від усього обладнання одночасно
- Застосовується поправочний коефіцієнт на температуру стічних вод і вміст жиру
- До розрахункової продуктивності додається запас 20-30% на майбутнє зростання навантаження
Практична порада: якщо заклад тільки відкривається і реальне завантаження кухні ще невідоме, краще одразу закласти невеликий запас продуктивності. Заміна вже встановленого пристрою на більшу модель після відкриття значно складніша і дорожча, ніж врахувати потенційне зростання завантаження заздалегідь.
Матеріали виготовлення і вимоги до монтажу
Жировловлювачі виготовляються з кількох матеріалів залежно від конкретного застосування. Поліпропілен і склопластик — найпоширеніші матеріали для підземних моделей: вони не піддаються корозії, мають тривалий термін служби і доступну ціну. Нержавіюча сталь застосовується переважно для внутрішніх надземних моделей у закладах із суворими санітарними вимогами, оскільки легко миється і не накопичує запахи.
Монтаж пристрою виконується між кухонним обладнанням і точкою підключення до міської каналізації, з обов’язковим забезпеченням доступу для подальшого обслуговування і регулярного відкачування накопиченого жиру.
Регламент обслуговування: чому це не одноразова процедура
Жировловлювач потребує регулярного очищення, і частота цієї процедури залежить від інтенсивності роботи кухні і об’єму накопичувальної камери. При недотриманні регламенту жировий шар досягає критичного рівня і починає виходити разом зі стічними водами — тоді ефект від наявності пристрою фактично зводиться нанівець.
Типовий регламент для закладу середньої завантаженості — очищення раз на 2-4 тижні для надземних моделей і раз на 1-3 місяці для підземних. Конкретна періодичність визначається за результатами перших місяців експлуатації і коригується залежно від реального накопичення жиру в конкретному закладі.
