У тактичній системі верхній одяг працює як зовнішня броня для всіх інших шарів. Саме куртка чи анорак приймають на себе вітер, дощ, мокрий сніг, гілки, метал техніки й краї укриттів. Від цієї «оболонки» залежить, скільки часу базовий одяг залишається сухим і наскільки стабільним буде мікроклімат під спорядженням.
Матеріали, здатні витримати поле
Сучасний верхній тактичний одяг поєднує декілька типів тканин і рішень:
- щільні сумішеві полотна з водовідштовхувальним просоченням;
- мембрани для захисту від опадів і вітру;
- посилені накладки на плечах і ліктях для контакту з ременями та стропами;
- фурнітуру, розраховану на роботу в рукавичках і бруді.
Такий комплект одночасно протидіє опадам, тертю й зберігає достатню гнучкість для активного руху.
Баланс захисту та свободи руху
Ефективний верхній шар не перетворюється на «панцир». Крої враховують постійні зміни пози:
- анатомічні рукави з запасом по об’єму;
- подовжена спинка, що закриває поперек у нахилах;
- регульовані манжети й низ, які не пропускають вітер;
- капюшон, сумісний із каскою чи кепкою.
Завдання такого крою — дати змогу працювати зі зброєю, підіймати руки, пересуватися в окопах і руїнах без зайвого натягу тканини.
Вентиляція та керування теплом
Надмірно герметична куртка швидко призводить до перегріву. Щоб цього уникнути, у конструкцію закладаються:
- вентиляційні блискавки під руками;
- частково сітчасті внутрішні кишені;
- комір зі змінним об’ємом;
- можливість часткового розкриття блискавки без втрати захисту від опадів.
Так формується контрольований обмін повітря, завдяки якому тіло не «закипає» навіть під бронеплитами й розвантаженням.
Кишені як робочі майданчики
У верхньому одязі кишені виконують роль швидкого доступу до критичних дрібниць. Найчастіше використовуються:
- нагрудні відділення для документів, маркерів, блокнотів;
- плечові кишені для дрібного спорядження;
- внутрішні відсіки під рацію, засоби захисту чи батарейки.
Скошені входи, посилені краї та зручні бігунки дають змогу працювати з ними в рукавичках і не втрачати вміст під час активного руху.
Формати під різні завдання
Один тип куртки не здатен закрити весь спектр сценаріїв. У практиці зазвичай виділяють кілька напрямів:
- утеплені моделі для тривалого чергування на продуваних позиціях;
- легкі вітрозахисні куртки для штурмових і мобільних груп;
- універсальні місько-польові варіанти зі стриманим дизайном.
Кожен формат відрізняється вагою, ступенем утеплення, жорсткістю тканини та набором функціональних елементів.
Підібрати відповідну модель простіше, коли асортимент структуровано за сезонами, тканинами й призначенням. У цьому сенсі каталог верхнього одягу https://uatac.ua/verkhnii-odiah/ працює як карта: показує, які куртки краще поєднати з конкретними штанами, флісом, головними уборами та розвантажувальними системами. Це допомагає збирати не випадковий набір речей, а цілісну систему шарів.
