Попит на захисні підземні споруди в Україні суттєво зріс — і це не дивно з огляду на реалії, з якими зіштовхнулася країна. Але будівництво бункера або бомбосховища — це не просто «вирити яму і накрити бетоном». Це повноцінний інженерний об’єкт, який проектується, будується і вводиться в експлуатацію за певними правилами. Розберемось, як влаштований цей процес, що на нього впливає і на що звернути увагу замовнику.
Бункер і бомбосховище: у чому різниця і навіщо це знати
У побутовому мовленні ці терміни часто використовують як синоніми, але з інженерної точки зору між ними є відмінності. Бомбосховище — це нормативно визначена категорія захисної споруди цивільної оборони. Вона класифікується за ступенем захисту, місткістю і переліком обов’язкових інженерних систем. В Україні вимоги до таких об’єктів регламентуються державними будівельними нормами (ДБН).
Бункер — поняття ширше і менш формалізоване. Це може бути індивідуальне укрите приміщення для сім’ї, корпоративне сховище для персоналу підприємства або спеціалізований об’єкт для захисту критичної інфраструктури. Рівень захисту, інженерне оснащення і конструктивні рішення залежать від технічного завдання замовника і умов будівельного майданчика.
Для будівництва будь-якого заглибленого об’єкта майданчик потребує організації та огородження. Будівельний паркан в стилслі терміни — один з перших кроків при підготовці до робіт, який забезпечує безпеку і відповідність вимогам будівельного законодавства.
З чого починається проектування захисної споруди
Перед тим як виїхати техніці на майданчик, проводиться цілий комплекс підготовчих заходів. Їх ігнорування — одна з найпоширеніших помилок при самостійних спробах будівництва.
Геологічні та гідрогеологічні дослідження. Рівень ґрунтових вод, тип і несуча здатність ґрунту, наявність підземних комунікацій — все це визначає можливість будівництва, глибину закладення і необхідні заходи гідроізоляції та водовідведення. Будівництво підземного об’єкта без геодослідження — це будівництво наосліп.
Технічне завдання. Замовник формує перелік вимог: розрахункова місткість, рівень захисту (від уламків, ударної хвилі, проникаючої радіації), автономність (скільки годин або діб має забезпечити об’єкт без зв’язку із зовнішнім середовищем), перелік необхідних інженерних систем.
Проектна документація. На підставі геодосліджень і технічного завдання розробляється робочий проект: конструктивні рішення, армування, марка бетону, розраховуються навантаження, проектуються всі інженерні системи. Без проекту неможливо отримати дозвіл на будівництво і гарантувати розрахункові характеристики об’єкта.
Конструктивні рішення: монолітний залізобетон як основа
Більшість сучасних бункерів і бомбосховищ будується з монолітного залізобетону. Це обумовлено кількома факторами: монолітна конструкція не має швів і стиків — потенційних точок відмови при динамічному навантаженні від вибуху. Залізобетон має необхідну масу і жорсткість для поглинання ударної хвилі. Він довговічний, стійкий до агресивного середовища і добре піддається проектуванню по нестандартних формах.
Товщина стін і перекриттів залежить від розрахункового рівня захисту. Для укрить від осколків і вторинних уражаючих факторів достатньо 25–30 см залізобетону. Для захисту від прямого влучення боєприпасів середнього калібру або значної ударної хвилі — від 60–100 см і більше. Це суттєво впливає на вартість і обсяг земляних робіт.
Детальніше про послуги зі зведення захисних підземних споруд: будівництво бункерів — проектування, будівництво і введення в експлуатацію під ключ.
Обов’язкові інженерні системи бункера
Конструктивна міцність — необхідна, але недостатня умова. Бункер без належних інженерних систем перетворюється на герметично замкнений простір, непридатний для тривалого перебування людей.
Система вентиляції і фільтрації повітря. Найважливіша система після несучих конструкцій. Повинна забезпечувати подачу свіжого повітря навіть в умовах задимлення або хімічного забруднення зовнішнього середовища. Мінімальна комплектація — примусова вентиляція з протипиловими і вугільними фільтрами, ручний привід на випадок відсутності електроенергії. Повноцінна система — з регенерацією повітря для тривалої автономної роботи.
Герметизація. Всі дверні прорізи обладнуються герметичними дверима або люками з ущільнювачами. Всі прохідки труб і кабелів через стіни герметизуються. Перевіряється надлишковим тиском при здачі об’єкта.
Аварійний вихід. Нормативна вимога і просте питання здорового глузду: якщо основний вхід завалений, потрібен альтернативний шлях евакуації. Зазвичай виконується у вигляді вертикального люка, виведеного в безпечне місце на поверхні.
Водопостачання. Автономний запас питної води з розрахунку на розрахункову місткість і тривалість автономної роботи. Для стаціонарних об’єктів — власна свердловина або цистерни.
Каналізація. Герметичний накопичувальний резервуар або біотуалет. Підключення до зовнішньої каналізації — за можливості, але з відсічними клапанами для захисту від зворотного потоку.
Електроживлення. Дизельний генератор або акумуляторні батареї з достатньою ємністю для роботи вентиляції, освітлення і засобів зв’язку протягом розрахункового часу автономії. Паливний запас відповідно.
Особливості будівництва в міських умовах
Будівництво підземного об’єкта в місті або на ділянці з існуючими будівлями має свою специфіку, яка суттєво відрізняється від будівництва на порожньому майданчику.
Щільне залягання комунікацій. Перед початком земляних робіт необхідне точне визначення місця проходження всіх підземних мереж — газопроводів, каналізації, електрокабелів, теплотрас. Ненавмисне пошкодження комунікацій — це аварія з непередбачуваними наслідками.
Вплив на сусідні будівлі. Глибоке розроблення ґрунту поблизу фундаментів існуючих споруд може призвести до їхнього осідання або деформації. Потрібні розрахунки і, в ряді випадків, спеціальні заходи укріплення.
Обмежений простір для техніки. Маневрування великогабаритних машин на тісному міському майданчику потребує ретельної організації будівельного процесу і часто спеціалізованого обладнання меншого габариту.
Шум і вібрація. При проведенні робіт в житловій забудові необхідно дотримуватися часових обмежень і, де можливо, застосовувати менш шумні технології (наприклад, буросекущі палі замість забивних при шпунтовому огородженні котловану).
Терміни і вартість: що реально очікувати
Вартість будівництва бункера або бомбосховища залежить від цілої низки параметрів і в кожному конкретному випадку визначається індивідуально після проектування. Проте є орієнтири, які допоможуть сформувати реалістичні очікування.
На вартість впливають: об’єм і глибина котловану, товщина і армування стін та перекриттів, перелік і комплектність інженерних систем, складність умов будівельного майданчика (рівень ґрунтових вод, наявність комунікацій, обмеженість простору), рівень оздоблення і меблювання внутрішнього простору.
Орієнтовні терміни для невеликого індивідуального укриття площею 15–30 м² — від 2 до 4 місяців з моменту початку проектування до здачі об’єкта. Для більших корпоративних або муніципальних об’єктів терміни зростають пропорційно обсягу робіт.
Важливий момент: якщо є потреба в терміновому будівництві, деякі роботи можна вести паралельно — наприклад, підготовку майданчика і проектування одночасно. Але це вимагає досвідченого підрядника, здатного координувати паралельні процеси без втрати якості.
